Багатьом власникам знайома ситуація: щойно ви ставите коту миску зі смачним кормом, як той поглядає на неї з глибокою зневагою і йде, демонстративно залишаючи вас із невдячним “шедевром”. Що ховається за такою харчовою вередливістю, пояснює дресирувальниця та консультантка з поведінки тварин Адрієнн Фаррічеллі.
За її словами, поведінка домашніх котів у питаннях їжі значною мірою продиктована інстинктами, що залишилися у спадок від їхніх диких предків. У природі коти звикли полювати дрібну здобич і харчуватися кілька разів на день маленькими порціями. Ця звичка зберігається і в домашніх улюбленців.
Якщо у кота постійно є доступ до їжі, він може або стати надмірно ненажерливим, або ж навпаки — перетворитися на справжнього гурмана. У другому випадку одноманітне меню швидко набридає, і кіт починає “перебирати харчами”.
Фаррічеллі рекомендує звернути увагу на м’ясо як основу раціону. Для котів воно має ключове значення через їхню фізіологію. Це м’ясоїдні тварини, яким потрібно більше білка, ніж собакам.
Ще одна можлива причина відмови від їжі — фобія перед новими продуктами. У природі це захисний механізм, що допомагав уникати отруєнь. Тож нову їжу краще вводити поступово, змішуючи зі звичною.
І, нарешті, не варто забувати про асоціативну пам’ять. Якщо улюбленого кота заманювали в переноску новим кормом, а далі була поїздка до ветеринара, він може надовго запам’ятати цей “смак поразки”. І наступного разу знехтує тією ж консервованою їжею вже з принципу.
Розуміння інстинктів і поведінкових особливостей допоможе знайти підхід до вашого вусатого гурмана і зробити щоденне годування приємним ритуалом, а не битвою характерів.
Залишити коментар