9 жовтня біля торгового центру «Екватор» у Рівному поліцейські спільно з представниками територіального центру комплектування обступили 25-річного чоловіка. Коли почали перевіряти документи, той утік, повідомляє «Четверта влада».
Після інциденту журналісти звернулися за роз’ясненням до адвокатки Наталії Мезенцової — випускниці курсу Української Гельсінської спілки з прав людини «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту». Вона розповіла, що подібні затримання можливі лише за чітко визначених законом умов.
За словами адвокатки, чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-облікові документи та показувати їх на вимогу представника ТЦК, поліцейського або прикордонника у передбачених місцях. Таку норму встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, відповідно до Закону «Про Національну поліцію», під час воєнного стану правоохоронці можуть вимагати одночасно документи, що посвідчують особу, і військовий квиток. Це вважається обов’язком громадян у період мобілізації.
«Якщо у людини немає документів, це унеможливлює перевірку особи й може бути підставою для адміністративного затримання», – пояснила Мезенцова.
Вона наголосила, що стаття 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволяє тимчасове затримання громадян за порушення правил військового обліку. Але робити це мають саме органи поліції, а тривалість утримання не може перевищувати трьох годин.
«Якщо людину ідентифікували і вона не перебуває в розшуку, примусово доставляти її до ТЦК немає підстав», – уточнила юристка.
Статус «у розшуку», за її словами, виникає тоді, коли громадянин не з’являється за повісткою або ухиляється від обов’язків, передбачених законом. У таких випадках ТЦК передає інформацію поліції, яка може затримати особу для притягнення до відповідальності.
Втім, трапляються випадки, коли після примусової доставки людину мобілізують без дотримання всіх процедур. Це може супроводжуватись порушеннями під час проходження ВЛК або ігноруванням наявної відстрочки.
Наталія Мезенцова також вказала на поширені проблеми під час таких затримань — неправильне оформлення протоколів, перевищення строків утримання або дії неналежних суб’єктів, наприклад, самих працівників ТЦК без участі поліції. У деяких випадках, за її словами, фіксуються випадки застосування сили без законних підстав.
«Хоча закон дає можливість оскаржувати незаконні дії, на практиці людям складно довести порушення — через відсутність доказів або неналежне розслідування», – зазначила адвокатка. Вона додала, що навіть доведені порушення не завжди стають підставою для скасування мобілізації, якщо сама процедура призову виконана формально.
На запитання, чи можуть силовики використовувати бус ТЦК для перевезення затриманих, Мезенцова відповіла: «Закон не визначає конкретний транспорт. Головне, щоб затримання проводив поліцейський, були законні підстави, оформлення і мета — доставити особу для притягнення до відповідальності».
Якщо поліцейський супроводжує процес і діє в межах повноважень, використання транспорту ТЦК не є порушенням. Але якщо він передає людину представникам центру й сам не бере участі, це вже відхилення від процедури.
Адвокатка також нагадала, що силу можна застосовувати лише в разі реального опору чи спроби втечі. В іншому випадку це може трактуватись як перевищення службових повноважень.
Щодо цивільних, які намагаються втручатись у дії поліції, юристка зазначила: «Законним діям правоохоронців перешкоджати не можна. Це адміністративне порушення, яке може призвести до застосування заходів примусу».
Якщо ж свідки бачать перевищення повноважень, вона радить не втручатися фізично, а викликати інший наряд поліції, щоб зафіксувати подію офіційно.
Залишити коментар