Хімічні маркери, виявлені у породах віком понад 3,3 млрд років, свідчать про значно давніший початок життя на Землі. Дослідження також продемонструвало, що фотосинтез, який сприяє утворенню кисню, міг з’явитися майже на мільярд років раніше, ніж вважалося.
До таких висновків дійшла міжнародна група науковців під керівництвом Карнегіївського інституту науки у США, застосувавши новий метод, де поєднано розширений хімічний аналіз і інструменти штучного інтелекту. За словами дослідників, ця технологія дозволила ідентифікувати раніше недоступні закономірності, приховані в давніх зразках.
“Стародавні породи сповнені цікавих загадок, які розповідають нам історію життя на Землі, але завжди бракує декількох шматочків. Поєднання хімічного аналізу та машинного навчання дозволило виявити біологічні підказки про древнє життя, які раніше були невидимі”, – зауважила Кеті Малоні, доцент кафедри наук про Землю та навколишнє середовище Мічиганського державного університету.
Попри те, що найдавніші земні породи зберігають важливі відомості про ранні організми, первинні біомолекули у них майже повністю зруйновані під дією високого тиску та температур за мільярди років. Однак автори роботи припускають, що навіть окремі молекулярні фрагменти зберігають інформацію про первісну біосферу.
Щоб відчитати такі залишки, дослідники створили модель, яка навчилася розпізнавати характерні хімічні “відбитки” живих організмів. Для цього проаналізували понад 400 різних зразків – від сучасних рослин до давніх скам’янілостей і навіть метеоритів, що дало змогу системі штучного інтелекту визначити закономірності, притаманні біологічним і небіологічним матеріалам.
Хімічний аналіз розклав органічні та неорганічні речовини на окремі фрагменти, після чого штучний інтелект зміг встановити, які з них пов’язані з життям. Модель продемонструвала точність понад 90%, упевнено відмежовуючи біологічні сліди від небіологічних.
У підсумку команда виявила ознаки життя у породах віком більш ніж 3,3 млрд років, а також хімічні сигнали, що вказують на фотосинтез із виробленням кисню, у зразках віком щонайменше 2,5 млрд років.
“Стародавнє життя залишає не тільки скам’янілості, а й хімічні відлуння. За допомогою машинного навчання ми тепер можемо вперше надійно інтерпретувати ці відлуння”, – підкреслив доктор Роберт Хейзен, старший науковий співробітник Карнегі та співавтор статті.
Окрім того, науковці наголошують, що цей підхід може бути застосований не лише до земних порід. За оцінкою Кеті Малоні, використання штучного інтелекту в аналізі хімічних слідів розширює можливості пошуку життя й на інших планетах, оскільки дозволяє ідентифікувати навіть найменші молекулярні натяки на його існування.









Залишити коментар