Українці вже понад два десятиліття живуть у реальності, де революційні події та війна стали частиною повсякденності. У День Гідності і Свободи історик Олександр Крупка пояснив, як ці процеси переосмислюються суспільством і чому єдність залишається головною умовою виживання нації.
21 листопада країна згадує події Помаранчевої революції та Революції Гідності. Для Рівненщини, зазначає історик, це не просто пам’ять про Майдани, а конкретний досвід людей, які тоді виходили на площі й сьогодні продовжують визначати рух держави.
Постійні трансформації
Крупка нагадав, що покоління, яке народилося у 2000-х, жодного року не жило у стабільний період. Українська держава проходить через безперервні зміни, і це формує ментальність суспільства.
“Люди, які народилися 20 років тому, живуть в перманентному процесі революційних перетворень… Ми сподіваємося, що революція завершиться позитивним результатом і ми перейдемо до стабільного зростання”, – сказав історик.
Він підкреслив, що революційні злами закономірно перейшли у війну з Росією, яка й далі формує українську політичну націю. Попри виклики, суспільство залишається стійким, що підтверджують і соціологічні дані.
Суспільство швидше за інституції
Європейська інтеграція була одним із ключових запитів Майдану. За словами Крупки, Україна дійсно зробила значний ривок, проте різниця у темпах між суспільством і державними інституціями стала відчутнішою.
“Суспільство змінюється швидше, а ось державні інституції – поступовіше. Ми хотіли б синхронізації цього процесу… Тут є прогрес, але і певна стагнація”, – пояснив експерт.
Україна наразі стоїть на порозі остаточного оформлення членства в ЄС, але попереду найглибші реформи, які перевірять державу на зрілість.
Сила горизонтальних зв’язків
Майдан, нагадує історик, дав українцям досвід самоорганізації, що став однією з ключових ознак національного характеру. За останні три роки близько 80% громадян долучалися до волонтерських або громадських ініціатив.
“Це унікальна риса, яка проявляється у критичні моменти. Але важливо зберігати її не тільки під час загроз, а й у повсякденному житті”, – наголосив Крупка.
Він переконаний, що ця здатність об’єднуватися локально – у громадах, організаціях, ініціативах – є ресурсом, який визначатиме розвиток країни навіть після війни.
Єдність як головний урок історії
Історик окремо акцентував: у гібридній війні найбільший ризик для України – не ворог зовні, а розкол всередині. На підтвердження він навів два історичні приклади – падіння гетьманської держави у XVII столітті та поразку УНР у 1920 році.
“Двічі ми програвали не через слабкість війська, а через втрату єдності. Це має стати нашим головним уроком”, – зазначив він.
Рівненський Майдан і досвід громади
Місцевий Майдан, за словами Крупки, став проявом активної меншості, яка усвідомила свою відповідальність за майбутнє. На площу виходили молодь, підприємці, інтелігенція, громадські діячі й частина політиків, об’єднані спільним баченням.
“На Майдани ніхто нікого сильно не кличе… Туди з’являються люди за покликом. Це зустріч реальної нації”, – підсумував історик.
Сьогодні, наголошує експерт, уроки Майдану й досвід Рівненщини нагадують: сила українців – у здатності об’єднуватися та зберігати гідність навіть під тиском війни.
Залишити коментар