На межі Рівненської та Житомирської областей знову не було кордонів – лише синьо-жовті стяги та міцні рукостискання. У 107-му річницю проголошення Акта Злуки жителі сусідніх громад символічно поєднали захід та центр України, віддаючи шану подіям 1919 року.
Урочистості на адміністративній межі регіонів розпочалися з давньої традиції: представники Корецької та Звягельської громад обмінялися запашними короваями. Під відкритим небом пролунав національний гімн, а десятки людей, тримаючись за руки, утворили нерозривний ланцюг. Для багатьох присутніх ця акція – не просто церемонія, а тяглість поколінь, адже масові «живі ланцюги» стали символом українського відродження ще з 1990 року.

Спадкоємність традицій: від перших кроків до сьогодні
Сьогоднішня подія має глибоке коріння, про яке добре пам’ятають учасники того самого першого ланцюга, що простягнувся від Івано-Франківська через Львів до самого Києва.
- Акт Злуки УНР та ЗУНР став фундаментом сучасної державності.
- Традиція єднання на кордоні областей триває вже шостий рік поспіль.
- Учасники акції щороку підкреслюють неподільність українських земель.

Жителька Житомирщини Наталія Кондратюк, яка пам’ятає ще першу акцію 1990 року, згадує, що тоді теж панував холод, але його перемагала віра у відродження країни.
«Ми приїхали всі гуртом і нам це свято дійсно вселяло надію на те, що ми відродилися і дійсно є Україна і українці» – ділиться спогадами жінка.


Її слова підтверджує заступник Корецького міського голови Юрій Добровольський. У 1990-му він також стояв у шерензі єдності, яка проходила через Корець. За його словами, тоді в повітрі панувало особливе піднесення – люди щиро очікували змін та чогось нового.
Організаторка заходу Вікторія Годюк, яка долучається до акції з 2010 року, наголошує на важливості обраного місця. На стику двох областей символізм стає відчутним фізично. “Ми поєднуємо умовно схід і захід, заявляючи, що Україна є єдиною і незалежною”, – зауважує вона.



Для жителів навколишніх сіл участь у події є особистою місією. Олексій Нечипорчук з Рівненщини вважає, що День Соборності – це нагода продемонструвати всьому світу приклад того, що українці є одним народом не лише у свята, а й повсякчас. Його думку поділяє пані Ірина, яка переконана: саме в єдності прихована та сила, що зрештою принесе Україні перемогу.








Залишити коментар