Через 180 років після свого офіційного зникнення на острів Флореана повернулися його законні господарі. 158 молодих представників виду гігантських черепах стали першими мешканцями цієї території в межах амбітної екологічної програми. Як повідомляє видання EcoNews, цей крок є частиною стратегії з відновлення екосистеми, яка занепадала упродовж двох століть.
Слонова черепаха вважалася втраченою для науки з середини XIX століття. Проте вченим вдалося знайти вихід: генетична пам’ять виду збереглася в гібридах, що мешкали на інших ділянках архіпелагу. Завдяки тривалим ДНК – дослідженням та селекційній роботі фахівці вивели молодих особин, які за своїми характеристиками максимально наближені до оригінальної популяції Флореани.
Цей реліз є лише стартовою точкою у великому плані з “rewilding” – концепції відновлення дикої природи шляхом повернення ключових видів. Спершу екологи зосередилися на очищенні території від інвазивних загроз, щоб створити безпечні умови для ендеміків. Такий підхід дозволяє перезапустити природні процеси, що були зупинені людським втручанням ще двісті років тому.
Історія зникнення цих рептилій була трагічною: пірати та китобої використовували їх як “живі консерви” через поживне м’ясо. Паралельно з цим завезені коти та щури нищили місцеву флору та фауну. Втрата черепах призвела до деградації ландшафту, адже екосистема залишилася без своїх головних “архітекторів”, які формували середовище під себе.
Шанс на відродження з’явився у 2008 році. Тоді на острові Ісабела виявили черепах із генами популяції з Флореани – ймовірно, їх свого часу хаотично перевозили моряки. У 2015 році вчені відібрали 23 особини – засновники, а вже за два роки стартувала повноцінна програма розведення. Результат виявився успішним: до 2025 року в розплідниках виростили понад 600 молодих рептилій.
Паралельно з розведенням тривала жорстка боротьба з чужорідними видами. Масштабна дератизація 2023 року вже дала перші плоди. Нещодавно на острові помітили галапагоську пастушку – цей птах не потрапляв на очі дослідникам з часів експедиції Чарльза Дарвіна, що свідчить про оздоровлення природи.
Гігантські черепахи – це справжні інженери екосистем: вони прокладають шляхи в густих заростях, формують унікальний рослинний покрив та розносять насіння на великі відстані.
Науковці наголошують, що цей проєкт розрахований на тривалу перспективу. Оскільки ці тварини живуть понад століття, а дорослішають лише через кілька десятиліть, повне відновлення екологічного балансу займе багато часу. У подальших планах дослідників значиться повернення й інших локальних видів, зокрема змій та місцевого пересмішника.
Залишити коментар