У колишній камері НКВС, що нині належить Здолбунівському краєзнавчому музею, Марія Прошковська реалізувала свій новий проєкт. Цей перформанс відбувся в межах “Топографії порятунку” – особливої резиденції, де переплітаються сучасне мистецтво та локальна історія.
Як повідомила представниця установи Дарія Сидорчук, захід відбувся днями. Мисткиня зосередила увагу на спадщині минулих епох.
Суть мистецького акту “Все ще тут”
Марія Прошковська через свої роботи досліджує соціальні травми та історичні події. Вони продовжують впливати на нас через покоління.
Упродовж тривалого часу авторка монотонно зафарбовувала полотно, відтворюючи текстуру підлоги. Цей процес виснажував фізично. Дія перетворювалася на напружений психологічний досвід.
Ця назва символізує тривале життя історичного досвіду в архівах та людській пам’яті. Він нікуди не зникає остаточно.
Це вже другий проєкт із циклу, де я працюю з конкретною локацією. Мені важливо було відчути стіни, які пам’ятають жіночі надії та біль несправедливості, — зазначила Марія Прошковська.
Вісім десятиліть тому тут функціонували камери для учасників визвольного руху. В підвалах збереглися понад п’ятдесят написів, залишених в’язнями.
Концепція резиденції “Топографія порятунку”
Ця ініціатива об’єднує культуру пам’яті та сучасні художні практики.
Учасниці протягом десяти днів аналізують історії порятунку євреїв під час Голокосту на Волині. Вони працюють з архівними даними, свідченнями та місцями пам’яті, де вагомою постаттю є інженер Герман Гребе, який врятував півтори сотні людей, — пояснила Дарія Сидорчук.
Через мистецтво мисткині досліджують відповідальність та складність морального вибору. Це спосіб осмислити насильство.
Підсумкову виставку, створену зусиллями Марії Прошковської, Олександри Клод та Дарії Подольцевої, презентують у липні. Вони готують фінальну експозицію.
Залишити коментар