Сергій Ребров провів останній уклін наставнику: як збірна прощається з Володимиром Мунтяном

Головний тренер національної команди Сергій Ребров з глибоким сумом відреагував на смерть легендарного футболіста і тренера “Динамо” Володимира Мунтяна, який пішов з життя 1 грудня на 80-му році після тривалої хвороби.

У своєму дописі в Instagram керманич збірної згадав не лише про футбольну велич Мунтяна, а й про особисту підтримку, яку той надавав йому багато років.

Ребров розповів, що остання їхня розмова відбулася після матчу з Ісландією, коли Мунтян, попри тяжкий стан, зателефонував, щоб привітати збірну з виходом до плейоф. Цей дзвінок став для тренера символом людяності та характеру його наставника.

“Він уже був у важкому стані, але все одно знайшов сили підтримати – так, як умів лише він… Ми домовилися, що скоро обов’язково зустрінемось… Не встигли… Дуже боляче від цієї втрати…”

Для Реброва Мунтян був значно більше, ніж легендою київського клубу. Він назвав його своїм учителем і наставником, з яким пройшов частину футбольного шляху. Під керівництвом Мунтяна Ребров виступав за олімпійську збірну України, а згодом робив перші кроки у тренерській справі в молодіжці “Динамо”.

Теплі слова Реброва стосувалися і особистих рис Володимира Федоровича – вміння знайти потрібні слова, додати впевненості та підтримати в найвідповідальніші моменти.

“Його уроки, його ставлення до футболу й до людей – залишаться зі мною назавжди. Дякую за все, Володимире Федоровичу! Вічна пам’ять…”

Володимир Мунтян залишив по собі величезний слід у світовому і українському футболі. У складі “Динамо” він сім разів ставав чемпіоном СРСР, двічі здобував Кубок СРСР, а також вигравав Кубок володарів кубків і Суперкубок УЄФА 1975 року. У збірній СРСР провів 49 матчів, забив сім голів і став віцечемпіоном Європи 1972 року.

Після завершення кар’єри Мунтян працював у тренерських штабах “Динамо”, “Динамо-2” та інших клубів УПЛ, входив до штабу збірної України на етапі її становлення, очолював молодіжну “синьо-жовту” команду, а також тренував Гвінею, “Кривбас” і “Ворсклу”.

Його ім’я назавжди залишиться частиною історії українського футболу – як гравця, тренера і людини, яка формувала покоління.