Дослідники виділили холодолюбні мікроорганізми з тіла 5300-річної Крижаної людини. На їхній основі вчені успішно випекли хліб. Це справді дивовижно.
Автори нової роботи, оприлюдненої в журналі Microbiome, переконані: знаменита знахідка залишається активною екосистемою. Це відкриття демонструє дивовижну стійкість мікробів у стародавніх рештках.
Виявлена 1991 року в Альпах мумія стала джерелом унікальних знань про життя наших предків. Оскільки температурні умови тіла збігалися з показниками льодовика, вчені змогли детально вивчити раціон, здоров’я, одяг та генетичний код померлого. Справа неймовірна.
Науковці підкреслюють, що тіло Етці досі є середовищем для активних мікробних спільнот. Це відкриває цілий розділ у розумінні історії.
Виявлено чотири види рідкісних дріжджів
Під час вивчення зразків шкіри, кишківника та талої води дослідники ідентифікували чотири типи холодолюбних дріжджів. Їхня присутність стала сюрпризом. Зазвичай ці організми мешкають лише в Антарктиді чи інших постійно крижаних регіонах.
Мохамед Сархан, головний автор дослідження з інституту Eurac Research, зізнався, що знахідка стала абсолютно непередбачуваною. Він не очікував такого результату.
Генетичний аналіз підтвердив давнє походження мікроорганізмів, які, ймовірно, потрапили до тіла одразу після смерті людини. Вони супроводжували Етці в його тисячолітній подорожі.
Цей факт перетворює мумію на живу, динамічну екосистему, а не просто на статичний експонат. Вона продовжує повільно змінюватися навіть сьогодні.
Створення закваски та випікання хліба
Успішне культивування дріжджів у лабораторних умовах наштовхнуло команду на незвичну ідею щодо їхнього застосування. Експеримент почався одразу.
Сархан згадує, що запитання про випікання хліба виникає завжди, коли мова йде про знайдені дріжджі. Вчені вирішили перевірити це.
Процес виявився надзвичайно складним і вимагав багатьох місяців налаштування температури для відтворення умов виживання мікробів. Лише через три місяці вдалося отримати стабільну закваску для випікання.
Це було лише частиною наукової роботи, яка довела метаболічну активність давніх організмів. Окрім харчового потенціалу, знайдені дріжджі можуть розкладати фенол — речовину, що використовувалася для консервації мумії. Це перспективно для майбутніх технологій очищення промислових територій від токсинів.
Аналіз мікробіому та нові горизонти
Окрім дріжджів, вчені дослідили бактерії кишківника, які майже зникли у сучасних людей, але все ще зустрічаються у деяких ізольованих корінних народів Африки чи Південної Америки. Ці дані вражають.
Така флора була притаманна людям доісторичної епохи, чий раціон був насичений клітковиною та цільними зернами. Сьогодні такі мікроби майже відсутні в індустріальних суспільствах.
Дослідники прийшли до висновку, що Крижана людина є складною системою взаємодії різних мікроорганізмів та зовнішніх умов. Мікроби активно взаємодіяли тисячоліттями.
Це відкриття дає змогу краще вивчити механізми виживання мікробних спільнот в екстремальних умовах. Вчені відкривають нові можливості для науки.
Дискусії щодо безперервності процесів
Попри успіх, деякі експерти мають певні сумніви щодо довготривалого перебування цих дріжджів у тілі Етці. Потрібні додаткові докази.
Миколай Осколков із Латвійського інституту органічного синтезу зауважив, що зразки були відібрані лише нещодавно, тому важко стверджувати про безперервне існування дріжджів протягом 5000 років. Скоріш за все, вони могли бути відносно недавніми колонізаторами.
Попри скепсис, цінність дослідження залишається беззаперечною, адже вона демонструє динамічність мікробіому Крижаної людини. Наука продовжує рухатися вперед.
Наступні роботи мають об’єднати зусилля генетиків, археологів та мікробіологів для встановлення точного часу появи дріжджів у мумії. Потрібні нові глибинні дослідження.
Залишити коментар