Третій відомий людству міжзоряний об’єкт знову здивував астрономів. Комета 3I/ATLAS, яка летить до Сонця з глибин міжзоряного простору, демонструє ознаки кріовулканічної активності.
Це не просто рідкісне явище. Це може бути ключ до розуміння того, як виглядають первісні тіла за межами нашої планетної системи.
Міжнародна команда науковців провела фотометричні спостереження 3I/ATLAS та порівняла їх із незайманими вуглецевими хондритами з колекції метеоритів NASA, зібраних в Антарктиді. Результати виявилися несподівано близькими. Спектри міжзоряного гостя виявили схожість із транснептуновими об’єктами – тілами та малими планетами за орбітою Нептуна.
Це різко змінило уявлення про природу комети. Тепер її розглядають як можливий примітивний вуглецевий об’єкт.
“Спектральні подібності вказують на те, що 3I/ATLAS може бути примітивним вуглецевим об’єктом, ймовірно збагаченим природним металом і зазнаючим значних водних змін під час наближення до Сонця. Також він зазнає кріовулканізму, як і слід було очікувати від первинного транснептунового об’єкта”.
Саме кріовулканізм став головною сенсацією спостережень. Йдеться про своєрідні льодові вулкани – коли з надр небесного тіла вириваються замерзлі речовини. Для малих тіл Сонячної системи це явище не нове: його давно фіксували на супутниках газових гігантів та на Плутоні. Але для міжзоряної комети – це майже унікальний випадок.
Комета повільно наближається до Сонця після, ймовірно, мільйонів або навіть мільярдів років блукань у міжзоряному просторі. Вчені не виключають, що весь цей час вона перебувала під впливом космічних променів.
І вона вижила. Це вже факт.
“З космогонічної точки зору, тіло, яке так довго виживає в суворих умовах міжзоряного середовища, повинно мати значну механічну міцність. За спостереженнями, 3I також є великим: за оцінками, його діаметр становить від 0,3 до 5,6 км, а період обертання ~16 годин є достатнім для відносно рівномірного розподілу сонячного тепла по його поверхні”.
Висока швидкість входу 3I/ATLAS у Сонячну систему вказує на сильний гравітаційний поштовх у минулому. Ймовірно, об’єкт було викинуто внаслідок близького зіткнення з іншим тілом. У найближчих 500 парсеках таких подій не зафіксовано, але це не виключає давніші зіркові прольоти.
Саме це породило ще одну гіпотезу – комета може бути вуглецевим тілом, що містить домішки металів.
Принцип підтвердження тут класичний для астрономії. Він спирається на аналіз світла.
“Кожен елемент періодичної таблиці може з’являтися в газоподібній формі і утворювати серію яскравих ліній, унікальних для цього елемента. Водень не буде схожий на гелій, який не буде схожий на вуглець, який не буде схожий на залізо… і так далі. Таким чином, астрономи можуть визначити, які речовини містяться в зірках, за лініями, які вони знаходять у спектрі зірки. Цей тип дослідження називається спектроскопією”.
У межах цього дослідження фотометрію 3I/ATLAS зіставили з еталонними зразками вуглецевих хондритів. Ці метеорити NASA збирає в Антарктиді з 1976 року в межах програми ANSMET.
Після порівняння вчені дійшли висновку: спектри комети найкраще узгоджуються саме з транснептуновими об’єктами. Це підкріплює версію про її надзвичайно давнє походження.
Діапазон розмірів 3I/ATLAS, за поточними оцінками, досить широкий – від 0,3 до 5,6 кілометра. Для таких габаритів поведінка об’єкта під час зближення з Сонцем виглядає цілком очікуваною.
Спостерігачі вже зафіксували різке зростання яскравості та появу дифузної коми.
“Відповідне збільшення яскравості на 2,5 маг при 2,5 а.о., за яким слідує швидке утворення дифузної коми, підтверджує активацію летких компонентів, що знаходяться близько до поверхні, навіть якщо сублімація водяного льоду, ймовірно, не була повністю завершена”.
Це означає, що леткі речовини у верхніх шарах комети почали активно випаровуватися. Механізм кріовулканізму, за словами дослідників, запускається локально – там, де тиск і температура зростають швидше.
3I/ATLAS продовжує наближення до внутрішніх областей Сонячної системи. І з кожним тижнем астрономи отримують нові дані. Комета, що прилетіла з-за меж нашої зоряної домівки, дедалі більше схожа на капсулу часу з епохи народження планет.
І ця капсула ще не сказала останнього слова.
Залишити коментар