В окупованому Сімферополі наприкінці листопада відкрили виставку, присвячену історії та культурі старообрядців Приазов’я. Її розгорнули в приміщенні Кримського етнографічного музею під час проведення так званих «III Кримських етнографічних читань».
Експозицію назвали «Старі росіяни» у «Ново-Росії»: історія та культура старообрядців Приазов’я. Проєкт став спільною ініціативою музею, Навчально-наукового інституту антропології та етнології Російського державного гуманітарного університету, Російського наукового фонду та московського Суспільно корисного фонду «Благотворение». Захід відбувся за підтримки окупаційного «міністерства культури республіки Крим».
Вперше в одному просторі зібрали понад сто експонатів, датованих від XVII до початку XXI століття. Серед них – ікони, стародруки, церковні та рукописні книги, архівні фотографії, елементи богослужбового вбрання та ритуальні предмети.
Автором ідеї та концепції став доктор історичних наук, професор і провідний науковий співробітник інституту антропології та етнології Алєксандр Пріґарін. До організації також долучилися «директор Кримського етнографічного музею» Юрій Лаптєв та «доцент філії МДУ в Севастополі» Ніколай Косих.
На відкритті були присутні парафіяни храму на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці Російської православної старообрядницької церкви, співробітники музеїв та представники підконтрольних окупантам медіа.
Окрема сторінка історії, яку ця виставка лише побіжно віддзеркалює, пов’язана з підпорядкуванням старообрядницьких громад Криму Москві. У 2015 році синод Російської православної старообрядницької церкви перевів парафії на окупованій території, які раніше входили до єпископії Київської і всієї України, під юрисдикцію Московської митрополії – фактично у пряме підпорядкування митрополита Корнілія (Константіна Тітова).
Ще у вересні 2014 року він обговорював із представниками окупаційної влади перспективи розвитку старообрядницьких громад у Криму. А вже у квітні 2017 року освятив у Сімферополі храм на честь Введення до храму Пресвятої Богородиці, що розмістився в будівлі 1872 року. У Гурзуфі того ж року було освячено будівництво храму на честь апостолів Петра й Павла та духовно-паломницького центру поблизу Ведмідь-гори.
Тоді ж єпископія Київської і всієї України РПСЦ отримала статус архієпископії.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну позиція українського духовенства різко змінилася. 3 квітня 2022 року архієпископія Київської і всієї України РПСЦ оприлюднила відкритий лист, у якому засудила підтримку російської збройної агресії з боку священноначалля церкви та звернулася з проханням про надання автокефалії.
Питання автокефалії, заявили у керівництві церкви, можливе лише «у мирний час, після визначення чітких кордонів України» або в разі початку гонінь на старообрядців.
Ініціатива української сторони підтримки не знайшла. Уже восени 2022 року громади, які розірвали зв’язки з російською структурою, перереєструвалися як самостійна Древлеправославна церква України. Нині на підконтрольній території держави діють понад 50 її парафій, переважно в Одеській, Вінницькій, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
Водночас, станом на початок 2023 року в Україні залишалися щонайменше три релігійні організації, афілійовані з російськими центрами.
- Древлеправославна поморська церква – 35 громад
- Російська древлеправославна церква Новозибковської згоди – 6 громад
- інші менші структури, пов’язані з російськими центрами
На тимчасово окупованій території Криму нині діють три храми Російської православної старообрядницької церкви – у Сімферополі, селищі Краснокам’янка Ялтинського району та селищі Курортне Керченського району. У тимчасово окупованому Севастополі функціонує молитовний будинок РПСЦ.
Виставка у Сімферополі стала черговим елементом культурної присутності російських структур на окупованій території, який відбувається на тлі глибокого розколу серед старообрядницьких громад в Україні.









Залишити коментар