Хронологія Стародавнього Єгипту зазнала суттєвого уточнення. Дослідники дійшли висновку, що період найбільшої могутності держави розпочався пізніше, ніж вважалося десятиліттями.
Йдеться про Нове царство – епоху піку політичної сили, багатства та територіальної експансії Єгипту, яка традиційно датувалася 1550 – 1070 роками до нашої ери. Саме тоді правили відомі фараони, зокрема Тутанхамон.
Початок цього періоду пов’язують із 18-ю династією та фараоном Ахмосом I, який об’єднав країну після тривалого періоду роздробленості. Але нові наукові дані змусили змінити дату цього поворотного моменту.
Ключем до перегляду стало виверження вулкана Тера, відомого також як Санторіні. Довгий час історики вважали, що ця катастрофа могла збігатися з раннім Новим царством і навіть намагалися пов’язати її з правлінням конкретних фараонів – від Ахмоса I до Хатшепсут і Тутмоса III.
Тепер це припущення поставлено під сумнів.
Прорив став можливим завдяки радіовуглецевому датуванню артефактів 17-ї та початку 18-ї династій, безпосередньо пов’язаних із царською владою та культовими спорудами.
У межах дослідження вчені проаналізували:
- глиняну цеглу з клеймом імені Ахмоса
- лляну похоронну тканину
- дерев’яні похоронні фігури шабті
Оскільки ці предмети мають чіткий історичний контекст, їхній вік дозволив зіставити єгипетську хронологію з масштабною природною катастрофою у Східному Середземномор’ї.
Результат виявився несподіваним: потужне виверження Тери сталося раніше, ще під час Другого перехідного періоду, до остаточного возз’єднання Єгипту під владою Ахмоса.
Це означає, що Нове царство почалося пізніше, ніж вважалося раніше, а сам Другий перехідний період тривав довше.
“Це дослідження вперше проводить пряме радіовуглецеве порівняння виверження вулкана Тера з єгипетськими артефактами цього перехідного періоду. Це дає нам змогу вперше співвіднести одну з найдраматичніших природних подій у східному Середземномор’ї з історичною хронологією Єгипту”, – зазначили дослідники з Університету Бен-Гуріона в Негеві та Університету Гронінгена.
Вулкан Тера вивергався неодноразово, але найвідоміша подія сталася в пізньомінойський період, приблизно між 1600 і 1480 роками до нашої ери. Саме її роками використовували як орієнтир для датування раннього Нового царства.
Нові дані показали: цей орієнтир був зміщений.
За словами провідного автора дослідження Хендріка Дж. Брюінса, отримані результати мають ширше значення, ніж проста корекція дат.
“Висновки свідчать, що Другий перехідний період тривав значно довше, ніж передбачалося, а Нове царство почалося пізніше”, – наголосив він.
Зміна хронології відкриває можливість по-новому поглянути на культурні та торговельні контакти між Єгиптом, Критом і іншими регіонами Середземномор’я. Йдеться і про рух товарів та ідей, і про можливі міграції, спричинені стихійними лихами.
Формально зсув дат не виглядає драматичним. Але для історії він принциповий.
Адже возз’єднання Єгипту Ахмосом було критичною точкою. Зміна часу цієї події змінює саме розуміння політичних і культурних процесів, які привели до виникнення одного з наймогутніших періодів в історії Стародавнього світу.
Залишити коментар