У швейцарському болоті Беренфельс археологи-волонтери натрапили на рідкісну знахідку — дві кельтські золоті монети, яким понад 2300 років.
Відкриття стало результатом цілеспрямованих розкопок, проте інтуїція та досвід археологів відіграли тут ключову роль.
Давнє золото зберігає таємниці
Монети були викарбувані приблизно в середині III століття до нашої ери. Це робить їх частиною невеликої групи — всього трохи більше ніж 20 відомих золотих кельтських монет із території сучасної Швейцарії.
Одна з монет — статер вагою 7,8 грама, інша — чверть статера вагою 1,86 грама. Статер походить від давньогрецьких монет, які кельти почали отримувати як платню найманцям наприкінці IV століття до н. е. Саме на основі цих грецьких зразків кельти створили власне карбування на початку III століття до н. е.
На обох монетах зображено профіль Аполлона на аверсі та двокінну колісницю на реверсі. Втім, на менші монеті під кіньми можна побачити потрійну спіраль — трискель, типовий символ кельтського мистецтва.
Від срібла до золота
Знахідка не була випадковою. У 2022–2023 роках волонтери з Archaeology Baselland вже виявили в цій місцевості 34 срібні кельтські монети. Цей успіх спонукав Вольфганга Нідербергера та Даніеля Мону провести додаткові розкопки навесні 2025 року, під час яких і були знайдені дві золоті монети.
Монети не для повсякденних розрахунків
Археологи припускають, що ці золоті статери не слугували звичайним платіжним засобом. Вони могли виконувати роль платні, дипломатичних дарів, подарунків прихильникам, засобу досягнення політичних цілей або посагу.
“Цілком імовірно, що ці монети були покладені в болото як жертва богам”, — зазначили фахівці.
Відтепер знахідки — як срібні, так і золоті — будуть представлені на спеціальній виставці в Базелі, яка відкриється у березні 2026 року.
Ця подія дозволить відвідувачам доторкнутися до історії кельтського світу та оцінити мистецьке та культурне значення стародавніх монет.
Залишити коментар