Сигнал із дитинства космосу: на Землю дійшло світло наднової, що спалахнула 13 мільярдів років тому

У березні 2025 року астрономи зафіксували короткий, але надзвичайно потужний спалах гамма-випромінювання. Він тривав лише близько десяти секунд.

Та за цим миттєвим імпульсом ховалася подія космічного масштабу – світло, яке подолало приблизно 13 мільярдів років, донісши до Землі звістку з епохи, коли Всесвіту було лише близько 730 мільйонів років.

Йдеться про гамма-спалах GRB 250314A, що, за висновками міжнародної команди дослідників, виник унаслідок загибелі масивної зірки в одній із найдавніших відомих галактик.

Як астрономи впіймали сигнал з раннього Всесвіту

Спалах було зафіксовано 14 березня французько-китайським супутником SVOM, створеним спеціально для полювання на гамма-спалахи – найпотужніші вибухи, які знає космос.

Менш ніж за півтори години після реєстрації сигналу обсерваторія Swift NASA визначила точні координати джерела. Потому до роботи долучилися наземні телескопи в Чилі та на Канарських островах, які почали стежити за післясвітінням.

Ключем до розгадки стала інфрачервона частина спектра. Аналіз показав суттєве розтягнення світла через розширення Всесвіту.

Це був чіткий маркер надзвичайно далекої та ранньої події.

Наднова, яку вдалося побачити напряму

Остаточну крапку в ідентифікації поставив космічний телескоп Джеймса Вебба. Через кілька місяців після спалаху він зміг відокремити світіння наднової від тьмяного фону її галактики-господаря.

Так астрономи безпосередньо зафіксували колапс і вибух масивної зірки в молодому Всесвіті.

За оцінками дослідників, це найдавніша наднова, яку людству вдалося спостерігати прямими методами, а не лише за непрямими ознаками.

Давній вибух і несподівано знайома фізика

Науковців здивувало інше. Попри очікування, що перші зірки мали бути значно екстремальнішими, властивості цієї наднової виявилися напрочуд подібними до вибухів зірок у відносно близькому до нас Всесвіті.

Керівник дослідження Ендрю Леван з Університету Радбауда пояснює це так:

“Ми бачимо, що базові фізичні процеси формування та загибелі зірок уже працювали менш ніж через мільярд років після Великого вибуху.”

GRB 250314A виник у період ери реіонізації – часу, коли перші зірки й галактики почали змінювати структуру Всесвіту. Саме такі вибухи розсіювали важкі хімічні елементи.

З них згодом сформувалися планети. А ще пізніше – умови для життя.