Через сорок років після того, як світ здригнувся від вибуху на ЧАЕС, спогади про ту весну залишаються живими. Рівненський обласний краєзнавчий музей готує особливий проєкт, де трагедія постає не сухими цифрами статистики, а особистим досвідом очевидців. Це спроба осмислити катастрофу через об’єктив камери та штрихи на папері.
Експозиція під назвою «Чорнобиль 1986: незагоєна рана» відчинить двері для відвідувачів 22 квітня. Початок заходу заплановано на 12:00. Виставка присвячена 40-м роковинам аварії, яка назавжди змінила уявлення людства про безпеку мирного атома.
Головними героями та авторами виставки стали Олександр Харват та Олександр Лаворик. Обидва митці свого часу були безпосередніми учасниками ліквідації наслідків вибуху, тож їхні роботи мають особливу документальну цінність, як зазначили у музейній установі. Це погляд зсередини – від людей, які бачили епіцентр катастрофи на власні очі.
Фотограф Олександр Харват презентує свій візуальний щоденник. Його світлини охоплюють широкий часовий проміжок: від перших поїздок у зону відчуження до сучасних кадрів із Прип’яті та покинутих сіл. Автор досліджує трансформацію довкілля та долі людей, які залишилися жити поруч із невидимою загрозою, фіксуючи теперішній стан Чорнобиля.
Мистецька частина представлена серією робіт Олександра Лаворика. Використовуючи техніки малюнка та аплікації, художник задокументував обличчя та події тієї епохи. Особливе місце посідають портрети ліквідаторів із різних куточків України – ці образи створювалися автором безпосередньо на місці подій, передаючи справжні емоції побратимів.
Катастрофа, що сталася 26 квітня 1986 року, лишається найтяжчим техногенним уроком в історії. Вона підірвала здоров’я мільйонів, а зона відчуження перетворилася на вічний символ людської помилки. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, які працювали в пекельних умовах, людству вдалося зупинити подальше поширення смертоносного впливу аварії.
Залишити коментар