У тропічних лісах Австралії та Південно-Східної Азії росте плід, який виглядає як найсинійший фрукт на планеті. Однак цей колір – оптична ілюзія. Еволюційний біолог Скотт Треверс пояснив, чому блакитний квандонг зовсім не такий, яким здається.
Попри поширене у ботаніці переконання, що справжніх синіх фруктів не існує, квандонг ламує це правило. Дослідники давно помітили, що навіть чорниця або ожина не є синіми в прямому сенсі. Вони радше мають фіолетові чи індигові відтінки. Але плід Elaeocarpus angustifolius вирізняється серед усіх.
За словами вченого, люди часто не вірять, що інтенсивний кобальтовий колір цього фрукта природний. Він нагадує металевий блиск дорогоцінних каменів, і саме тому багатьом здається, що колір підсилено штучно.
«Проте найцікавіше те, що він взагалі не має жодного синього пігменту. Його незвичайний відтінок – результат структурного забарвлення», – пояснив Треверс.
Синій ефект виникає не завдяки хімії, а через мікроскопічну будову шкірки. У журналі Nature зазначено, що коли дослідники подрібнили плід, у розчині не з’явилося нічого синього – лише тьмяно-сірий колір. Це довело, що секрет захований у фізичних властивостях поверхні.
Як працює «структурне» синє забарвлення
У плоді квандонга світло взаємодіє з шарами клітинних стінок, розташованих у точній наноструктурі. Інше дослідження, показало, що чергування целюлозних фібрил і повітряних проміжків створює ефект конструктивної інтерференції. Це той самий механізм, що формує райдужні кольори на крилах метеликів або пір’ях павича.
Через таку будову шкірка відбиває лише сині хвилі світла, поглинаючи решту. Тому плід виглядає яскравим навіть за дуже слабкого освітлення. Під електронним мікроскопом ця структура нагадує стопку мікроскопічних скляних пластин, що посилюють відблиск.
Треверс підкреслює, що квандонг – один із лише шести відомих фруктів на Землі, які мають структурне забарвлення. Решта рослин використовують пігменти, передусім антоціани, які змінюють колір залежно від кислотності середовища.
Де росте унікальний фрукт
Блакитний квандонг можна зустріти у тропічній Австралії, на території Папуа Нової Гвінеї та в частині Індонезії. Це високе дерево з розлогою кроною дає плоди діаметром 1-2 см. Вони тверді, дрібні й напрочуд стійкі до зміни освітлення – колір залишається насиченим майже за будь-яких умов.
Дослідники називають його забарвлення одним із найінтенсивніших у всьому рослинному світі. Саме тому цей фрукт став предметом численних наукових робіт, адже візуальний ефект кардинально відрізняється від звичних механізмів утворення кольору у рослин.
Еволюційний сенс рідкісного синього
У природі більшість тропічних плодів мають червоні або помаранчеві відтінки – такі кольори найкраще вирізняються на тлі зеленого листя. Синій майже не зустрічається, а тому виглядає для тварин особливо помітним.
Треверс вважає, що така рідкість і стала еволюційною перевагою. Птахи, які мають гострий зір і здатність розрізняти сині та ультрафіолетові хвилі, помічають плоди здалеку.
«Найімовірніше, синє забарвлення квандонга слугує своєрідним маяком для птахів», – зазначив науковець.
Саме завдяки цьому дерево успішно поширюється – птахи поїдають плоди й розносять насіння на значні відстані. Так рідкісний синій колір став ключовою рисою, що забезпечила квандонгу еволюційний успіх.
Блакитний квандонг і далі дивує науковців: він одночасно спростовує уявлення про відсутність синіх фруктів та демонструє, як винахідливо може працювати еволюція.
Залишити коментар