Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»
Головна Культура Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»
Культура

Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»

Поділитися
Поділитися

У рівненському парку історичної реконструкції «Оствиця» знайшли спосіб перетворювати відпрацьований метал війни на турботу про природу. Місцеві майстри створюють унікальні фігурки тварин та міфічних істот, кошти від продажу яких спрямують на забезпечення мешканців парку їжею та ласощами.

Головною зіркою колекції стала свиня Фрося – улюблениця відвідувачів тепер має власне втілення у металі та полімерній смолі. Окрім неї, асортимент поповнюють образи інших диких та напівдиких мешканців, що живуть на території парку.

«Живності багато, живність у нас тут і дика, і напівдика. Ми їх годуємо. І за рахунок того, що будемо продавати ці фігурки, закуповувати корм. Нам так буде зручно, і, думаю, людям, які дивляться в Інтернеті, фанатам Фросі, буде приємно, що їхня якась гривня і символ Фросі, який в них буде, дасть Фросі якусь їжу і додаткові смаколики», – пояснює ініціативу керівник «Оствиці» Юрій Ойцюсь.

Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»

Матеріал для виробів має особливу історію. Латунь, з якої виливають сувеніри, – це гільзи від артилерійських снарядів. Їх парку передали бійці Третьої окремої штурмової бригади, для якої раніше майстри «Оствиці» виготовили символічний ритуальний човен до Дня мертвих. Процес перетворення гільзи на ювелірний виріб складний та багатоетапний:

  • Артилерійська латунь ретельно подрібнюється на фракції.
  • Метал переплавляється у спеціальній тигельній печі.
  • Розплавлена маса заливається в опоку для формування фігурки.
  • Готовий виріб проходить детальну постобробку.

Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»

Ювелір Данило зазначає, що лише після фінального шліфування та обробки вироби стають придатними для продажу. Проте ідеологія проєкту виходить за межі звичайного благодійного збору на корм. Юрій Ойцюсь прагне змінити сприйняття рідної культури, працюючи над образами слов’янських міфічних істот.

«Треба підіймати українську міфологію, створювати їй імідж. Українська міфологія недооцінена, вона не має такої крутої подачі як скандинавська. Ми маємо подати своє, що наше теж круте», – переконаний очільник парку.

Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»
Снаряди на корм: як метаморфози латуні рятують тварин рівненської «Оствиці»

На досягнутому зупинятися не планують. Наразі в майстернях розробляють нові ескізи тварин, а амбітною метою на майбутнє є створення повноцінного шахового набору, де кожна фігура представлятиме персонажа українського міфосвіту.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Майстриня з Дубна відродила автентичні костюми південно-західної Волині
Культура

Майстриня з Дубна відродила автентичні костюми південно-західної Волині

Леся Поперецька з Дубенського заповідника пошила комплекти традиційного вбрання, що стали окрасою...

На Рівненщині готують до друку видання про загиблих захисників
Культура

На Рівненщині готують до друку видання про загиблих захисників

Березнівська громада виділила кошти на створення Книги пам’яті про місцевих героїв. Бюджетне...