Археологічні розкопки в районі водосховища Даньцзянкоу призвели до справжньої наукової сенсації, яка змушує істориків докорінно переглянути карту еволюції людства. Виявлені знаряддя праці доводять: мешканці Східної Азії мали вражаючі технічні навички ще 160 тисяч років тому.
Десятиліттями в академічних колах панувала теорія про “технологічну прірву”. Вважалося, що поки предки людей в Африці та Західній Європі активно експериментували з формами та матеріалами, тогочасні популяції на території сучасного Китаю залишалися консервативними, використовуючи лише найпростіші методи обробки каменю. Проте знахідки на пам’ятці Сіґоу спростовують цей стереотип.
Інженерний геній епохи палеоліту
Головним доказом інтелектуальної зрілості давніх гомінінів став кам’яний інструмент із руків’ям. Це найдавніше підтверджене свідчення використання композитних знарядь у цьому регіоні. Створення подібних речей – не випадковість, а результат складного планування. Майстру потрібно було не лише обробити камінь, а й поєднати його з дерев’яною основою, розуміючи принципи механіки та ефективності.
“Їхня наявність свідчить про високий рівень поведінкової гнучкості та винахідливості гомінінів Сіґоу”, – пояснює науковець Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології Цзянь-Пін Юе.
Аналіз артефактів показав, що місцеві мешканці володіли цілим арсеналом методів:
- виготовлення дрібних відщепів для точних робіт;
- використання спеціально підготовлених кам’яних ядер;
- створення інноваційних ретушованих знарядь;
- виробництво великих ріжучих інструментів.
Таке розмаїття технологій дозволяло гомінінам швидко адаптуватися до мінливого клімату та природних умов Східної Азії. Важливо, що в цей період – від 160 до 72 тисяч років тому – у регіоні одночасно співіснували кілька видів великих гомінінів, зокрема Homo longi та Homo juluensis. Не виключено, що серед них були й ранні Homo sapiens.
Біологічним підґрунтям для такого прогресу став великий об’єм мозку у деяких тогочасних видів. Це створювало умови для складної поведінки, яку раніше приписували лише західним популяціям. Як зазначає керівниця експедиції Шися Ян, технологічний ландшафт давнього Китаю був значно багатшим і складнішим, ніж уявляла собі наука до сьогодні. Тепер очевидно: когнітивні здібності ранніх людей у Східній Азії нічим не поступалися їхнім сучасникам з інших куточків планети.
Залишити коментар