Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Головна Культура Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Культура

Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»

Поділитися
Поділитися

Замість сухих цифр і меблевих креслень – тендітні стебла жита, що стають оберегами. 69-річна майстриня з Рівненщини Тетяна Галах уже три десятиліття відроджує прадавнє мистецтво соломоплетіння, маючи у своєму творчому доробку понад 5 000 унікальних робіт.

Шлях пані Тетяни до мистецтва не був прямим. Маючи освіту економіста, вона 20 років життя віддала роботі на меблевій фабриці. Переломним став 1996 рік – після звільнення та року домашньої рутини жінка вирішила змінити життя. Доленосна зустріч із директоркою Будинку школярів відкрила нові горизонти. Спочатку майстриня мріяла про ткацтво, проте вартість верстата у 12 000 гривень виявилася непідйомною. Так у її руках опинилася солома, яка згодом стала справою життя.

Від засівання поля до світового визнання

Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»

Процес створення кожного виробу починається не в майстерні, а в полі. Тетяна Галах самотужки сіє жито восени та збирає його в червні. Вона пояснює: сама назва культури походить від слова “життя”, тому солом’яні речі мають особливу енергетику. Технологія підготовки матеріалу вимагає неабиякого терпіння:

  • сортування стебел за довжиною та товщиною;
  • використання нижнього міжвузля для роботи;
  • запарювання соломи окропом на 15 – 20 хвилин для еластичності;
  • щільне плетіння, оскільки матеріал з часом всихає.

Для роботи жінці потрібні лише нитки, ножиці, голка та клей. Попри те, що майстриня називає себе “школяркою-відмінницею” через надмірну вимогливість до власного результату, її роботи давно підкорили світ. Вироби Тетяни зберігаються у приватних колекціях Франції, США, країн Балтії та Польщі.

Символи, що захищають на фронті

“Торік проводила майстер-класи для військових… один попросив зробити янголика. Каже: «Бувають ситуації, що здається – все. А вони йдуть на завдання, і ось цей янголик із ними»”, – згадує майстриня.

Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»
Золото Полісся: як колишня економістка Тетяна Галах перетворює жито на «код нації»

Сьогодні соломоплетіння, яке внесене до списку спадщини ЮНЕСКО, набуває для жінки нових сенсів. Серед її робіт – птахи щастя, кошики, шкатулки та вінки. Зараз Тетяна працює над особливим замовленням – 45-сантиметровим солом’яним хрестом, до якого люди підноситимуть молитви.

Майстриня виховує п’ятьох онуків і вірить, що вони житимуть у вільній державі. Її мистецтво – це тихий опір і водночас надія. Вона переконана, що талант дається Богом для того, аби нести його людям, а Україна обов’язково підніметься з колін назавжди.

Уродженка Дубровиччини, яка виросла серед лісів та пташиного співу, продовжує творити на Рівненщині, відчуваючи кожну соломинку руками. Для неї це не просто ремесло, а пісня, що ллється з самої душі.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті
Майстриня з Дубна відродила автентичні костюми південно-західної Волині
Культура

Майстриня з Дубна відродила автентичні костюми південно-західної Волині

Леся Поперецька з Дубенського заповідника пошила комплекти традиційного вбрання, що стали окрасою...

На Рівненщині готують до друку видання про загиблих захисників
Культура

На Рівненщині готують до друку видання про загиблих захисників

Березнівська громада виділила кошти на створення Книги пам’яті про місцевих героїв. Бюджетне...