На перший погляд – кумедний персонаж із дитячих казок. Насправді – холодна геологія Арктики. Супутниковий знімок NASA з віддаленої частини Чукотського півострова несподівано перетворив ландшафт на оптичну ілюзію, схожу на сніговика.
Фото було зроблене 16 червня 2025 року супутником Landsat 8 за допомогою інструмента Operational Land Imager. У кадрі – ланцюг замерзлих лагун, що з космосу виглядають як впізнавана фігура з трьох «куль».
Це не арт і не жарт.
Зображення зафіксувало природну структуру завдовжки близько 22 кілометрів. Вона розташована поблизу села Біллінгс і мису Біллінгс на узбережжі Східно-Сибірського моря. Послідовне розміщення лагун створює ілюзію об’єкта, знайомого кожному з дитинства.
Супутникові дані були опрацьовані за участі Геологічної служби США, яка підтвердила природне походження цього явища. Ключову роль у його формуванні відіграли лід, вода та вітер.
Арктичний холод навіть улітку
Район Біллінгса більшу частину року залишається скутий кригою. Навіть у червні, коли Арктика формально входить у теплий сезон, середньодобові мінімальні температури тут опускаються до -0,6 °C.
Лід не зникає. Він стає фоном.
Саме такі умови сприяють стабільному існуванню кількох великих лагунних басейнів. У цьому місці їх п’ять. Вони замерзають, частково перекриваються та візуально «накладаються» один на одного, формуючи знайомий силует.
Що таке термокарст і чому він виглядає як сніговик
Учені пояснюють побачене термокарстовою активністю – процесом, характерним для регіонів із вічною мерзлотою. Коли приховані в ґрунті крижані клини тануть, поверхня просідає.
Так з’являються неглибокі западини.
З часом вони наповнюються талою водою. Вітер і хвилі поступово витягують ці водойми в овальні форми. Межі між підземними крижаними структурами утворюють тонкі хребти, які добре читаються на супутникових знімках і підсилюють ефект «сніговика».
Один із найвіддаленіших населених пунктів Росії
Село Біллінгс – одне з найбільш ізольованих постійно населених місць у Росії. Тут мешкає близько 200 людей. Улітку дістатися сюди можна лише гелікоптером, узимку – сніговими трасами, прокладеними по замерзлих річках і озерах.
Населений пункт стоїть на узбережжі Східно-Сибірського моря і залишається рідкісною точкою людської присутності в цьому суворому арктичному регіоні.
Іноді навіть ландшафт тут здається живим. Принаймні з орбіти.
Залишити коментар