Американська пропозиція мирного врегулювання, яку останніми тижнями активно просувають у Вашингтоні, викликала різку реакцію Києва. Причина проста: ключовий елемент плану передбачає виведення українських військ з укріплених районів Донбасу, тоді як щодо російських сил таких вимог немає.
Йдеться про 25% Донецької області та залишки Луганщини – ту частину фронту, яку Україна тримає ціною величезних зусиль і мільярдних інвестицій у фортифікації. У 2025 році держава спрямувала на їх укріплення один мільярд доларів. Для Києва це лінія, за якою починається стратегічна вразливість.
Саме ці території Москва прагне отримати без бою. Кремль бачить у можливій здачі Покровська, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов’янська шанс повторити те, що не вдалося на полі бою. Втрата цього “поясу фортець” відкрила б РФ шлях углиб України.
Новий формат “обміну”
Спецпосланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф разом із Джаредом Кушнером намагаються переконати Київ у необхідності погодитися на так званий “обмін землями”. За задумом Вашингтона, Україна повинна відмовитися від контрольованих ділянок Донбасу на користь Росії, отримавши натомість “справедливий мир” та нечіткі “гарантії безпеки”.
Це рішення, на думку авторів плану, могло б припинити війну. Але фактично воно легалізує російський контроль над територіями, за які РФ заплатила десятками тисяч убитих солдатів, але так і не змогла захопити силою.
Попри тиск і заяви Дональда Трампа про те, що “в України немає карти” та потрібні “поступки”, президент Володимир Зеленський залишається категоричним. Його позицію поділяють як українські, так і західні аналітики.
Демілітаризована зона
Суперечливим елементом американської концепції є ідея створення “нейтральної демілітаризованої буферної зони”. У плані вона визначена як територія, яка буде міжнародно визнана частиною Російської Федерації, але формально без присутності російських військ.
Головна умова – українські війська мають залишити Донбас першими. Російські підрозділи при цьому не зобов’язані відходити. Вашингтон вірить, що Москва дотримуватиметься обіцянок, але саме це викликає найбільше запитань.
Аналітики нагадують: будь-які запевнення РФ не варті довіри без реальних гарантій, зокрема присутності західних військ. І навіть тоді виникають технічні дилеми. Наприклад, як контролювати польоти малих безпілотників на глибину 20 – 25 км від лінії фронту? Та чи можливо взагалі забезпечити “демілітаризацію” у зоні активної війни?
Україна бачить у такій конструкції не шлях до миру, а рецепт замороженого конфлікту. А досвід попередніх угод, зокрема “Мінських”, лише підсилює скепсис. Кремль використав їх для мілітаризації Криму та Донбасу – саме з цих плацдармів РФ і почала повномасштабне вторгнення.
Здача залишків Донбасу, вважають експерти, не задовольнить російського диктатора. Навпаки, лише відкриє йому двері до нового наступу.
Залишити коментар