Її називають “Біблією Диявола”, хоча жодного культу зла в ній немає. Codex Gigas – один із найзагадковіших рукописів Середньовіччя, який понад вісім століть зберігає не лише тексти, а й питання без остаточних відповідей.
Ця книга вражає ще до того, як її відкриють. Майже метр заввишки, пів метра завширшки і вага близько 75 кілограмів. Перемістити її самотужки неможливо.
Рукопис складається з 310 аркушів пергаменту, тобто 620 сторінок, виготовлених зі шкіри тварин, ретельно обробленої вручну. За підрахунками дослідників, первісно аркушів було більше – щонайменше на десять. Коли і чому вони зникли, залишається загадкою.
Хто написав “Кодекс Гігас”?
Популярна легенда приписує створення книги самому Дияволу, який нібито написав її за одну ніч. Історики ж значно приземленіші.
За науковими даними, Codex Gigas було створено між 1204 і 1230 роками в бенедиктинському монастирі Подлажице в Богемії. Сьогодні це територія чеського міста Храст.
Ймовірним автором вважають монаха-самітника на ім’я Герман. На користь цієї версії говорить майже ідеально однорідна каліграфія.
Почерк не змінюється. Від першої сторінки до останньої.
Для середньовічного рукопису такого масштабу це виняток і серйозний аргумент на користь одного автора.
Згодом книга мандрувала чеськими монастирями, доки у 1594 році не опинилася в особистій колекції імператора Священної Римської імперії Рудольфа II.
Її подорож була далекою від спокійної.
Під час Тридцятилітньої війни, приблизно у 1648 році, Codex Gigas став трофеєм шведської імператорської армії. Так рукопис опинився у Стокгольмі.
У 1697 році під час пожежі в Шведській королівській бібліотеці книга ледь не загинула. За переказами, її врятував вікарій Йоганн Еріхсонс, який просто викинув том з вікна. Книга вціліла. Перехожий – ні.
Сьогодні Codex Gigas належить Шведській державі і зберігається в Національній бібліотеці Швеції.
Чим знаменитий Кодекс Гігас?
Передусім – масштабом. Codex Gigas вважається найбільшим середньовічним рукописом, який дійшов до наших днів.
Але не лише розміри зробили його унікальним.
Попри неофіційну назву “Біблія Диявола”, книга не має жодного стосунку до сатанізму. Навпаки – вона створювалася з глибокою повагою до християнського вчення.
Імовірно, задум був амбітнішим. Зібрати все знання світу під однією обкладинкою.
Своєрідна “вікіпедія” XIII століття.
Саме тому зміст Codex Gigas виглядає строкатим і водночас логічним для свого часу:
- текст Старого Завіту відкриває рукопис
- далі подано обидві праці Йосипа Флавія – “Іудейські давнини” та “Юдейська війна”
- після них розміщено “Етимологію” Ісідора Севільського – першу універсальну енциклопедію Середньовіччя
- окремий блок становлять практичні й теоретичні медичні трактати різних епох, починаючи з Гіппократа
- далі йдуть книги Нового Завіту
- після них – коротке повчання про покаяння
- його завершують зображення Граду Небесного та Сатани
- після ілюстрацій подано текст із описом ритуалу екзорцизму
- далі розміщено “Чеську хроніку” Козьми Празького
- вважається, що за нею слідував Статут святого Бенедикта, однак ці аркуші були вирізані
- завершує кодекс календар-мартиролог з пасхаліями та переліком дат поминання
Найвідомішою сторінкою рукопису стала так звана “Сторінка Диявола”. Фігура Сатани займає всю сторінку.
Для свого часу малюнок виконано на високому рівні, хоча сучасному глядачеві Антихрист радше здається дивним, ніж страхітливим.
Навпроти нього зображено Небесний град. Дослідники вважають це свідомим художнім прийомом – прямим протиставленням добра і зла.
Саме в цьому контрасті і полягає головна ідея Codex Gigas. Не міф про диявола, а спроба середньовічної людини впорядкувати світ, знання і віру в одній, по-справжньому велетенській книзі.
Залишити коментар