Його знайшли у затонувшому грецькому кораблі.
Понад дві тисячі років на дні Егейського моря пролежав пристрій, який науковці вважають першим аналоговим комп’ютером в історії людства,
Знахідку зробили випадково ще у 1901 році. Група дайверів, що шукала морські губки біля грецького острова Антикітера, натрапила на затонулий римський корабель. Серед амфор, статуй та іншого вантажу лежав непримітний корродований шматок бронзи й дерева – на нього тоді ніхто особливо не звернув уваги.
Лише через роки досліджень фахівці зрозуміли, що це складний прилад, створений для обчислення астрономічних позицій. Сьогодні артефакт зберігається в Національному археологічному музеї Афін.
Хто саме створив механізм – досі невідомо. За однією з версій дослідницького проєкту Antikythera Mechanism Research Project, пристрій могли виготовити в одній із коринфських колоній, можливо в Сиракузах, і його поява може бути пов’язана зі школою Архімеда.
Всередині приладу – понад 30 бронзових зубчастих коліс, які вручну відтворювали цикли Місяця, Сонця та відомих на той час планет. Система використовувала епіциклічні передачі, щоб компенсувати нерівномірність руху небесних тіл. На передній панелі розміщувалася куля, поділена на білу й чорну половини – вона показувала фази Місяця.
У 1959 році фізик Дерек де Солла Прайс почав вивчати 82 фрагменти, підняті з корабля. Пізніше разом із грецьким ядерним фізиком Харалампосом Каракалосом він зробив перші рентгенівські та гамма-знімки внутрішньої будови пристрою.
Аналіз показав, що механізм містив 27 зубчастих коліс, деякі з яких мали до 127 і навіть 235 зубців – рівень точності, вражаючий для тієї епохи. У 2017 році Google присвятив пристрою дудл, назвавши його першим механічним комп’ютером в історії.
Втім, науковці досі сперечаються щодо точності роботи механізму. Дослідники Тоні Фріт та Александр Джонс за допомогою симуляцій з’ясували, що прилад міг обчислювати положення Марса з похибкою до 38 градусів. За словами авторів дослідження, ця розбіжність пояснюється обмеженими астрономічними знаннями античності, а не браком якості виготовлення.
Інші дослідники вважають, що навіть найменші дефекти у виготовленні деталей могли призводити до заклинювання чи прослизання механізму – це залишає відкритим питання, наскільки надійно він працював у реальних умовах.
Інтерес до артефакту не згасає й досі. У кількох країнах створили його репліки для науки та освіти – зокрема в межах мексиканського проєкту Monumental Antikythera Mechanism, який має познайомити нове покоління фізиків та інженерів із принципами роботи стародавнього пристрою.
Залишити коментар