Під час мобілізаційних заходів на Рівненщині 24 грудня стався напад на військовослужбовців. Серед постраждалих — 38-річний Василь Крупич, солдат-кулеметник із позивним “Хрест”, який має за плечима численні бойові операції на Донбасі.
Військова біографія “Хреста”
Василь Крупич вступив до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. Відтоді він пройшов через Бахмут, Кліщіївку, Курахове, Нью-Йорк та Торецьк, отримав численні нагороди, серед яких орден “За мужність” III ступеня та медалі за бойові заслуги. Під час одного з боїв у районі Часового Яру дрон влучив у його автомобіль. Попри поранення, він врятував поранених побратимів і евакуював тіла загиблих.
Після цього інциденту Василя перевели до Сарненського районного ТЦК та СП, де він виконує нові обов’язки, залишаючись прикладом для колег і цивільних:
- виконує завдання сумлінно;
- ставиться з повагою до побратимів і місцевих мешканців;
- звик до проявів агресії і реагує професійно.
Напад під час мобілізаційних заходів
Інцидент стався в одному з сіл Рокитнівської громади. Під час оповіщення про мобілізацію групу військових атакували люди мобілізаційного віку та перехожі. Василь Крупич отримав серйозні травми від удару ломом.
“Після стількох боїв, всього пережитого на фронті, поранень та контузій від ворога, я ніколи не міг навіть уявити, що стану жертвою агресивних людей у своєму рідному районі! Така поведінка — однозначно результат російської пропаганди і ворожого ІПСО. Дивно, що наші люди піддаються на такі провокації. Сподіваюся, винних виведуть на чисту воду і вони будуть покарані за законом”, — сказав боєць.
Правоохоронці внесли подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом насильства щодо службової особи. Санкція передбачає обмеження волі від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Сімейна історія та служба за покликом
Василь Крупич родом із Сарненського району. Він — одинадцята дитина в сім’ї. Батько помер, коли Василю було трохи більше року. Попри втрати, родина активно підтримує захист України: троє старших братів — Михайло, Микола та Петро — також стали на фронт.
Коли почалася повномасштабна війна, Василь повернувся з Києва, де працював, і одразу пішов у місцевий ТЦК та СП, навіть не повідомивши спершу матір-пенсіонерку про своє рішення.
Командування характеризує його як воїна, який у критичних ситуаціях бере на себе командування підрозділом, оборону тримає міцно та контратакує за потреби. Після поранення на Донеччині він продовжує службу на “тиловій посаді” з тією ж самовідданістю.
Ця історія — нагадування, що навіть у мирних районах країни військові можуть зіштовхнутися з небезпекою. Василь Крупич продовжує служити, незважаючи на пережите, демонструючи стійкість і відданість Україні.
Залишити коментар